25 лютого 1871 народилася Леся Українка (Лариса Косач-Квітка), визначна українська письменниця, поетка, драматург, публіцистка й фольклористка, громадська діячка

Справжнє ім’я Лесі Українки – Лариса Косач Квітка. У колі сім’ї її називали Лесею, тож вона вибрала цей більш милозвучний варіант. А псевдонім “Українка”, який запозичила у дядька Михайла Драгоманова, котрого любила і дуже поважала, вперше використала у 13 років. Драгоманов на початках свого творчого й політичного життя підписувався як “Українець”, а дівчина хотіла бути схожою на нього.

26 лютого 1878 року розпочався суд над Іваном Франком

Письменника арештували влітку 1877-го "за просування своїх поглядів у часописах та зв'язки з соціалістами".

Навчаючись у Львівському університеті, Франко дописував до журналу "Друг" та захопився ідеями соціалізму. Отримував листи від відомого емігранта з Наддніпрянщини Михайла Драгоманова. Поліцейським вдалося перехопити листування в польського емігранта Михайла Котурніцького, і воно здалося підозрілим. Чули вони й різні наклепи та доноси на Франка та врешті звинуватили його в участі в таємному міжнародному соціалістичному товаристві. Таке ж звинувачення отримали члени редакції "Друга", зокрема і Михайло Павлик.

Франка запроторили до Львівської тюрми майже на 7 місяців. У цей час проводили слідство, займалися обшукати у його помешканні, але знайшли там лише літературу.

На 1-й допит викликали в січні 1878 року. Він підтвердив, що є прихильником соціалістичних ідей, хоче боротися за соціальну справедливість, на благо трудящих та щоб зняти кайдани з українського народу. Сильно критикував польську шляхту та її ставлення до людей.

На суді Франка визнали винним. Засудили ще до 9 місяців в'язниці та призначили 5 гульденів штрафу. Заборонили читати й писати. Спочатку посадили в камеру для одинаків, а потім переводили в інші, у яких бувало до 18 осіб. Франко порівнював це із тортурами.