24 лютого 1807 року Папа Римський Пій VII підписав буллу In universalis Ecclesiae regimine, якою відновив Галицьку митрополію

Наприкінці XVIII століття Київська уніатська митрополія виявилася розділеною між кількома країнами. Крім того, унійні церкви в Україні, яка тоді входила до складу Російської імперії, змушували переходити до православ'я. Зрештою, серед єпархій Галичини дозріла думка об'єднати всі греко-католицькі церкви регіону під єдиною митрополією, центр якої був би у Львові.

Відновлювати в Галичині митрополію взялися Антоній Ангелович (на зображенні) та Михайло Гарасевич. Внаслідок тривалого листування українців з австрійською владою імператор Франц I ухвалив відновлення митрополії і направив відповідний лист до Папи Римського. 24 лютого 1807 року офіційно дозволив це зробити і Ватикан.

У відновленій митрополії, що складалася з Львівської архиєпархії, Перемишльської та Холмської єпархій, Папа Римський призначив власного номінанта, якого наділив такими ж правами, як і всіх київських митрополитів.

Греко-католицька церква проіснувала до 1946 року. Пізніше її підкорили Московській патріархії. Лише в 1989 році Галицьку митрополію в Україні офіційно відновили. Весь цей час її митрополити перебували в Римі. А в 2005 році митрополію в Галичині знову ліквідували після того, як глава української греко-католицької церкви кардинал Любомир Гузар переїхав до Києва.