2 березня 1918 року в Житомирі на засіданні Малої ради УНР було прийнято закон про громадянство Української Народної Республіки

Громадянство України регулюється Конституцією України, Законом України "Про громадянство" від 18.01.2001 р., міжнародними договорами України. Впроваджене на території УНР у 1918 р., громадянство України існувало і в часи СРСР, як громадянство Української РСР. Прийняття до громадянства Української РСР здійснювала Президія Верховної Ради Української РСР (ст. 30 Конституції УРСР 1937).

Конституція УРСР за 1937 р. у статті 17 проголошувала наступне «Стаття 17. Кожний громадянин УРСР є громадянином СРСР. Громадяни всіх інших союзних республік користуються на території УРСР усіма правами громадян УРСР.»

Корюківські розстріли

Упродовж 1-2 березня 1943 року у селі Корюківка Чернігівської області німецькими каральними загонами знищено близько 7 тисяч мирних жителів і спалені майже всі будівлі. За кількістю жертв Корюківська трагедія перевищує Хатинь, Лідіце і Орадур, які стали символами жорстокості в роки Другої світової війни.

1 березня 1991 - шахтарі Донбасу оголисили забастовку, вимагаючи підвищення заробітньої плати у зв'язку з очікуваним триразовим підвищенням цін на продукти харчування. У супереч забороні на забастовки до них приєнались шахтарі інших регіонів СРСР. До уряду Горбачова були висунуті економічні і політичні вимоги, а сам Горбачов мав подати у відставку.

У Первомайську, Димитрові, Донецьку припинили роботу чотири шахти. На десятках інших шахт припинили роботу другі та треті виробничі зміни.

Початок російсько-української війни

1 березня 2014 року Рада Федерації Росії підтримала звернення президента Володимира Путіна про дозвіл на застосування збройних сил на території України. У відповідь Рада національної безпеки і оборони України, ухвалила рішення привести Збройні сили України в повну бойову готовність та розробила план дій на випадок прямої військової агресії з боку РФ.

Запровадження гривні в УНР

1 березня 1918 року в Житомирі Мала Рада під головуванням Михайла Грушевського прийняла "Закон про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів", яким запровадила власну валюту, що отримала назву "гривня".

29 лютого 1944 — замах УПА на командувача 1-м Українським фронтом генерала армії Миколу Ватутіна, що потягнуло його смерть 15 квітня

М. Ватутін брав участь у боротьбі Червоної Армії проти Української Повстанської Армії. В одному з боїв проти УПА, був підстрелений в праве стегно. Пораненого генерала відправили в лікарню в Києві, де він і помер від сепсису спричиненим кульовим пораненням.

28 лютого 2006 - помер Олександр Шалімов, визначний радянський і український хірург, один із засновників української хірургічної школи

Шалімов провів близько 40 тисяч операцій. Був членом міжнародного союзу хірургів, Асоціації хірургів Австрії, Німеччини, Росії, України. Дійсний член Академії медичних наук України і Нью-Йоркської академії наук. Автор понад 830 наукових праць та 112 винаходів, створив в Україні два науково-дослідні інститути — у Харкові і Києві. Заслужений діяч науки Української РСР (1.12.1967).

27 лютого 2014 - російські спецпризначенці захопили й блокували Верховну Раду Криму та Раду Міністрів Криму

Вранці 27 лютого о 4:23 будівля Верховної Ради АРК була захоплена озброєною групою. Бойовики безперешкодно потрапили до приміщення парламенту Криму, використавши лише димову гранату. Озброєна група перебувала у повному бойовому спорядженні та не мала військових знаків розрізнення. Кожен з учасників захоплення мав на лівій руці пов'язану білу стрічку.

Відповідно до офіційної заяви Генеральної прокуратури України захоплення державної установи здійснювалося 2 групами по 10-15 озброєних осіб у військовій формі без шевронів.

Одразу після захоплення нападники забарикадувалися у приміщенні, попередньо вивівши нечисельний персонал, що перебував у середині. Особи, котрі захопили будівлю, назвали себе представниками самооборони російськомовних громадян Криму, хоча лідер Меджлісу та депутат кримського парламенту Рефат Чубаров заявив, що за цими людьми стоїть російська влада; згодом стало ясно, що захоплення було здійснено силами кадрових російських спецпризначенців.

 25 лютого 1871 народилася Леся Українка (Лариса Косач-Квітка), визначна українська письменниця, поетка, драматург, публіцистка й фольклористка, громадська діячка

Справжнє ім’я Лесі Українки – Лариса Косач Квітка. У колі сім’ї її називали Лесею, тож вона вибрала цей більш милозвучний варіант. А псевдонім “Українка”, який запозичила у дядька Михайла Драгоманова, котрого любила і дуже поважала, вперше використала у 13 років. Драгоманов на початках свого творчого й політичного життя підписувався як “Українець”, а дівчина хотіла бути схожою на нього.

26 лютого 1878 року розпочався суд над Іваном Франком

Письменника арештували влітку 1877-го "за просування своїх поглядів у часописах та зв'язки з соціалістами".

Навчаючись у Львівському університеті, Франко дописував до журналу "Друг" та захопився ідеями соціалізму. Отримував листи від відомого емігранта з Наддніпрянщини Михайла Драгоманова. Поліцейським вдалося перехопити листування в польського емігранта Михайла Котурніцького, і воно здалося підозрілим. Чули вони й різні наклепи та доноси на Франка та врешті звинуватили його в участі в таємному міжнародному соціалістичному товаристві. Таке ж звинувачення отримали члени редакції "Друга", зокрема і Михайло Павлик.

Франка запроторили до Львівської тюрми майже на 7 місяців. У цей час проводили слідство, займалися обшукати у його помешканні, але знайшли там лише літературу.

На 1-й допит викликали в січні 1878 року. Він підтвердив, що є прихильником соціалістичних ідей, хоче боротися за соціальну справедливість, на благо трудящих та щоб зняти кайдани з українського народу. Сильно критикував польську шляхту та її ставлення до людей.

На суді Франка визнали винним. Засудили ще до 9 місяців в'язниці та призначили 5 гульденів штрафу. Заборонили читати й писати. Спочатку посадили в камеру для одинаків, а потім переводили в інші, у яких бувало до 18 осіб. Франко порівнював це із тортурами.

 Виступ Хрущова на XX з'їзді КПРС

25 лютого 1956 року, в останній день роботи XX з'їзду, перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов виступив на закритому засіданні із доповіддю «Про подолання культу особи і його наслідків», у якій особисто на Йосифа Сталіна була покладена вина за свавілля в органах НКВС, судах та прокуратурі, яке привело до численних жертв у 1930-50-і роки. Доповідь Хрущова була схвалена без обговорення і у скороченому вигляді була надіслана в усі партійні організації СРСР та керівникам комуністичних партій світу без права публікації у відкритій пресі, проте вже у червні вона попала у США, де й була надрукована.

 Введення в Україні Григоріанського календаря

25 (12) лютого 1918 року Центральна Рада затвердила "Закон про заведення на Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час", на виконання якого наступним за чинним тоді календарем 15 лютого ставало 1 березня, а годинник переводився на 1 годину і вісім хвилин назад.

 24 лютого 1807 року Папа Римський Пій VII підписав буллу In universalis Ecclesiae regimine, якою відновив Галицьку митрополію

Наприкінці XVIII століття Київська уніатська митрополія виявилася розділеною між кількома країнами. Крім того, унійні церкви в Україні, яка тоді входила до складу Російської імперії, змушували переходити до православ'я. Зрештою, серед єпархій Галичини дозріла думка об'єднати всі греко-католицькі церкви регіону під єдиною митрополією, центр якої був би у Львові.

Відновлювати в Галичині митрополію взялися Антоній Ангелович (на зображенні) та Михайло Гарасевич. Внаслідок тривалого листування українців з австрійською владою імператор Франц I ухвалив відновлення митрополії і направив відповідний лист до Папи Римського. 24 лютого 1807 року офіційно дозволив це зробити і Ватикан.

У відновленій митрополії, що складалася з Львівської архиєпархії, Перемишльської та Холмської єпархій, Папа Римський призначив власного номінанта, якого наділив такими ж правами, як і всіх київських митрополитів.

Греко-католицька церква проіснувала до 1946 року. Пізніше її підкорили Московській патріархії. Лише в 1989 році Галицьку митрополію в Україні офіційно відновили. Весь цей час її митрополити перебували в Римі. А в 2005 році митрополію в Галичині знову ліквідували після того, як глава української греко-католицької церкви кардинал Любомир Гузар переїхав до Києва.

 Війна

24 лютого 2022 незадовго до 5-ї години ранку крилатими і балістичними ракетами Росія завдала удару по аеродромах, військових складах і військових частинах у Києві, Харкові і Дніпрі.

О 6-30 російські війська перетнули кордон, розпочавши наступ на Харків, ще протягом години ними порушено кордон в районі Луганська, Сум, Чернігова, Житомира і атаковано українські позиції на адміністративній межі з Кримом.

Близько 7-ї ранку в Україні президентом Зеленським запроваджено воєнний стан, об 11-30 - оголошено про розрив дипломатичних стосунків з Росією.